Підписатися на RSS

АБЕТКА БЕЗПЕКИ

ПРОСТІ РЕЧІ, ПРО ЯКІ МАЮТЬ ЗНАТИ У КОЖНІЙ РОДИНІ

БАТЬКАМ!

/Files/images/kartinki/dev78889[1].jpg

Всі батьки мріють, щоб їхні діти були захищеними та сильними.
Але Ви не завжди можете бути поруч, оберігаючи їх від негараздів та невдач.
Бути батьками складно, цьому також треба вчитися.
Ваш головний помічник - це спілкування з власними дітьми.
Уважно слухайте їх, знаходьте вірні слова та переконливі аргументи.
Вам у поміч ми розробили цю сторінку, зібравши у ній найважливіші правила, що допоможуть Вашим дітям відчувати себе впевнено в будь-якій ситуації.


ПОРАДИ БАТЬКАМ
щодо виховання у дітей почуття власної гідності і відповідальності за свою безпеку

1. Використовуйте будь - яку можливість, щоб висловити дитині свою любов.

2. Оцінюйте кожну самостійну справу дитини позитивно.

3. Намагайтеся помітити позитивні зміни в дитині і не забудьте похвалити її, навіть якщо ці зміни незначні.

4. Пам'ятайте, при частому зверненні до заохочення та похвали ви сприяєте розвитку у дитини впевненості у собі.

5. Намагайтеся вчити дитину, як виправити негарний вчинок.

6. Висловлюйте своє ставлення до незалежної поведінки дитини ясно і однозначно, залишаючи впевненість у вмінні дитини діяти правильно.

7. Розмовляйте з дитиною в тоні поваги та співробітництва.

8. Залучайте дитину до процесу прийняття рішень.

9. Пам'ятайте, що ви навчаєте дитину на власному прикладі.

10. Намагайтеся уникати пустих погроз.

11. Вчіть дитину прагнути до успіху, бо успіх визнаний дорослими, є мірилом її цінності.

12. Рахуйтеся з думкою дитини - дитина має право бути невдоволеною, навіть обуреною, коли вона повинна підкорятися правилам, що їй не до смаку.

13. Залучайте дитину до вирішення проблемних ситуацій.

14. Не допускайте рукоприкладства, криків, погроз та образливих слів - вони викличуть у дитини лише негативні емоції, аж ніяк не вплинувши на виправлення поведінки.

15. Намагайтеся не виражати перевагу одному з дітей.

16. Не очікуйте від дитини виконання того, що вона не в змозі зробити; давайте їй посильні завдання та доручення.


ПРО ДИТЯЧИЙ ТРАВМАТИЗМ

Аналізуючи причини нещасних випадків, ми з прикрістю усвідомлюємо, що більшості таких випадків можна було б запобігти. Попередження дитячого травматизму буде ефективним, якщо у профілактичній роботі братимуть участь і батьки, і вихователі. Дорослі, що опікуються дитиною, повинні мати чітке уявлення про причини нещасних випадків і про заходи щодо їх запобігання, а у разі потреби мають самі правильно надати першу долікарську допомогу. Чітко знаючи, що потрібно зробити у кожній конкретній ситуації, можна попередити серйозні наслідки травм. А в екстремальних випадках, коли дорога кожна секунда, діяти необхідно швидко і точно, бо від дій дорослих може залежати життя малюка.

Основні причини виникнення дитячих травм:

• неуважне поводження дітей з ріжучими та колючими предметами у побуті чи під час спрямованої діяльності

• наслідок проявів агресії, власної чи з боку інших дітей

• неправильне поводження зі свійськими тваринами

• падіння на бите скло або розщеплене дерево (у таких випадках у рані може залишитися шматочок стороннього матеріалу: скла, дерева або каміння)

Найпоширеніші види дитячих травм:

Найпоширенішими видами дитячих травм є забої, порізи, садна і подряпини.

Особливе місце серед них посідають травми обличчя. Зокрема, це можуть бути синець, садно, подряпина, прямий лінійний розрив на чолі, рвана рана на підборідді, глибокий розрив нижньої губи. Оскільки шрами після поранень часто залишаються на все життя, дітей з будь-якими глибокими ранами слід негайно показати лікареві для проведення своєчасної відповідної обробки рани. Від правильного накладення пов’язки і грамотної обробки рани залежить, яким буде шрам після порізу: дуже великим чи майже не помітним.

Тривожні симптоми, за яких необхідне термінове втручання лікаря:

• пульсуюча кровотеча яскраво - червоного кольору (може свідчити про ушкодження артерії);

• сильна кровотеча, що супроводжується значною втратою крові;

• кровотеча, що не припиняється впродовж 10—15 хвилин;

• поріз або подряпина на обличчі або будь-якому іншому місці, де бажано звести можливість утворення шраму до мінімуму;

• рана на задній стінці глотки або на піднебінні; поріз на кисті або зап'ястках (у цьому разі є небезпека ушкодження нервів і сухожиль);

• червоні смужки, почервоніння діаметром понад 1 см навколо рани; припухлість навколо рани, підвищення температури, що є ознакою запалення;

• глибока рана, краї якої розходяться, або різана рана довша ніж 2 см (у цьому разі накладають шви); забруднена рана (якщо минуло понад 5 років після щеплення дитини від правця, існує висока ймовірність зараження ним);

• рана, яку неможливо повністю очистити від бруду або в яку потрапили шматочки скла, дерева тощо, і їх неможливо легко витягти;

• рана з рясними виділеннями, яка не загоюється тривалий час (може бути ознакою того, що у рані лишився шматочок стороннього матеріалу);

• нудота і блювання після поранення, особливо при травмах голови (існує ймовірність струсу головного мозку).


Безпека на дорозі

/Files/images/1.jpgУроки тітоньки Сови

Кiлькiсть переглядiв: 447

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.