Білоцерківський заклад дошкільної освіти № 28 "Горобинонька" Білоцерківської міської ради Київської області

Третій рік життя дитини

Маля вже поправилося на 2,5 кг і підросло майже на 10 см. Частота його пульсу в цьому віці становить 110-115 ударів на хвилину. Триває удосконалення системи травлення, збільшується об'єм шлунка. Остаточно формується жувальний апарат, що дозволяє дитині добре справлятися з твердою їжею.

Дещо про режим
У дворічному віці нервова система дитини поступово зміцнюється, зростає працездатність, тому її режим повинен плавно змінюватися. Тепер малюку вже не хочеться їсти відразу ж після прокидання, і нагодувати його ще важче. Тому дайте йому трошки пограти, "нагуляти" апетит, а потім погодуєте. Нічого поганого не станеться, якщо дитина поїсть на 30-40 хвилин пізніше, ніж звичайно, зате ви уникнете зайвого нервування.
Між денним і нічним сном збільшується час активності — до 5-5,5 годин, але не менше, інакше потім дитину важко буде укласти на ніч у постіль, а ввечері вона вередуватиме. У цьому віці вдень малюку досить спати тільки один раз.

Головне про психоемоційний розвиток
Дворічній дитині набагато легше жити, ніж однорічній. У цьому віці малюк вже непогано ходить, зрозуміліше висловлює свої думки й бажання. Дві основні риси характеру дитини двох років потреба діяти самостійно і серйозні труднощі в прийнятті рішень. Це найважчий вік для маленької людини, яка росте, тому що часом їй буває непросто зробити остаточний вибір у своїх діях: прийнявши одне рішення, вона одразу змінює його на інше.
У цьому віці дитина ще не вміє емоційно і фізично себе контролювати. Вона продовжує досліджувати навколишні предмети, торкатися їх, нюхати, намагається спробувати на смак. Але головне досягнення малюка полягає в тому, що він починає свідомо реагувати на навколишнє оточення. У цьому віці дитина опановує чимало корисних навичок і умінь, оскільки відбувається бурхливий емоційний розвиток. Дитина живе переважно двома потребами: задовольняти свої бажання і спілкуватися з людьми, до яких вона ставиться прихильно. Про що б не говорила мама, малюк одразу ж питає: "Чому?" Так, чому? Дитина хоче отримати якнайбільше інформації про навколишній світ.

Я - особистість
Відкриття свого "я", що мовою вчених називається "усвідомленням самого себе", відбувається поступово, так само, як і навчання ходьбі, і оволодіння мовленням. Усвідомлення може бути раннім чи пізнім, але воно обов'язково залежить від оточення, в якому росте малюк.
Щасливі обличчя, спокійна обстановка, доброзичлива атмосфера в родині допомагають маляті пізнати себе. Дитина поступово усвідомлює себе завдяки досвіду, що здобуває шляхом спостереження за різними предметами (виходить, їй треба їх надавати), завдяки умінню ходити (отже, її треба заохочувати), а також завдяки розвиткові мовлення (у малюка повинен бути цікавий і терплячий співрозмовник). У цьому віці дитина любить усе робити сама, хоча багато чого ще не вміє. Дуже важливо не знеохотити її. Тому ніколи нічого не робіть замість малюка тільки тому, що він ще нічого не вміє, а вам часто бракує часу почекати. Інакше маля так нічому й ніколи не навчиться, а найголовніше — у нього зникне бажання вчитися, врахуйте, що головна риса характеру дворічної дитини — це прагнення усе вирішувати, робити самостійно, протистояти будь-якому тиску з боку.

Мовлення
У дітей дворічного віку відбувається різкий стрибок у розвитку мовлення. Малюка вже легше зрозуміти, тому що він ясніше висловлює свої думки. Щоправда, чимало слів він вимовляє ще неправильно, деякі — у скороченому, спрощеному вигляді. Словниковий запас значно збільшується — до 300 слів, а в кінці третього року життя дитина свідомо вимовлятиме вже до 1300 слів.
Більше за все малюку подобається говорити. Адже в нього нарешті з'явилася можливість довідатися про безліч предметів, і, показуючи на них пальцем, дитина засипає вас питаннями: "А що це?.. А це?.. А для чого це?.." Вона багаторазово повторює нові слова, в різних людей питає про одне й те саме.
Малюк починає ускладнювати своє мовлення, вимовляє фрази з 5-6 слів, уживає прикметники, прислівники, дієслова, використовує вставні слова, підрядні речення. Дуже любить роздивлятися картинки, при цьому багато говорить, запитує, уважно й з цікавістю слухає казку.
Деякі татусі й мами вважають, що з дитиною в цьому віці краще говорити спрощеною, "дитячою" мовою, яку вона нібито краще розуміє. Будь ласка, втримайтесь від спокуси, ви помиляєтеся. Адже малюк прекрасно розуміє значення того чи іншого слова, але ще не може правильно його вимовити. Спотворюючи слова, ви тільки затягуєте той довгоочікуваний момент, коли маля почне чітко і правильно вимовляти слова. Поступово, слухаючи нормальне мовлення, дитина й сама навчиться говорити, як треба.
І ще одна деталь, яку треба враховувати. Малюк часто буває незадоволений, коли його не розуміють, тому намагайтеся зрозуміти і виконати його прохання. Якщо це неможливо, поясніть чому. Але в жодному разі не сердьтеся на дитину за те, що вона не зовсім зрозуміло висловлюється. Важливо не просто розмовляти з нею, а саме спілкуватися.

Заїкуватість — часте явище на третьому році життя
Якщо виключити фактор спадковості, заїкуватість багато в чому залежить від емоційного стану дитини. Нервові діти частіше страждають від заїкуватості. Деякі заїкаються лише у збудливому стані або тоді, коли розмовляють з людиною, що їм не дуже подобається. Заїкуватості також часто спостерігається у дітей, яким упродовж дня не дають хвилинки спокою: розмовляють з ними, розповідають казки, змушують говорити, декламувати, демонструють знайомим. Іноді заїкуватість починається, коли хто-небудь з батьків (частіше батько) раптом різко вирішує встановити суворішу дисципліну.
Чому ж заїкуватість так часто починається після двох років, на 3-му році життя? У цьому віці дитина багато працює над своїм мовленням. Раніше вона говорила коротко, а після 2-х років намагається складати довгі речення, щоб точніше висловити свої думки. Будуючи речення, малюк по 3-4 рази зупиняється, тому що не може підібрати потрібні слова. Мама не витримує, їй нецікаво, тому вона перериває дитину, відповідає на її питання неуважно й розсіяно і продовжує займатися своїми справами. Малюк поринає у відчай через те, що не може втримати увагу свого співрозмовника.
У дев'ятьох випадках з десяти заїкуватість проходить сама ho собі протягом кількох місяців і лише у виняткових випадках стає хронічним захворюванням. Тому не виправляйте дитину, намагайтеся не звертати пильної уваги на це. Краще простежте, що спричинило нервову напругу, і спробуйте усунути причину. Якщо вам це незрозуміло, порадьтеся з дитячим психіатром.

Дещо про гігієну
Правильний догляд за ротовою порожниною є основою
профілактики карієсу. У 2 роки купіть дитині зубну щітку й починайте вчити її чистити зуби спочатку без пасти, а потім — з нею. Зубна щітка повинна бути невеликих розмірів. Зберігаєте її в окремому стаканчику й нікому не дозволяйте користатися нею. Зуби треба чистити 2 рази на день — вранці після сніданку й ввечері перед сном, полоскати — після їжі, особливо після ласощів чи солодкої страви.
Маленькі діти дуже люблять ходити нарядно й чисто вбраними. Заохочуйте це прагнення! Якщо ви помітили, що в одязі малюка щось негаразд, обов'язково скажіть йому про це й спробуйте разом з ним усунути недолік. Тоді він швидше привчиться помічати все сам. Іноді знадобиться ваша допомога, але головне, щоб малюк сам брав у цьому активну участь. Наприклад, якщо в доньки забруднилося платтячко, нехай вона сама принесе чисте і переодягнеться з вашою допомогою. Якщо в хлопчика розстебнувся ґудзик чи розв'язалися шнурки на черевиках, допоможіть йому з ними впоратися. По суті, це корисно й дитині, й вам: усе, що відтепер стане її обов'язком, перестане бути вашою турботою, а дитину навчить самостійності.

Вічний «стрибунець»
Малюк навчився ходити й тепер може все пробувати й вивчати. Через особливості вищої нервової діяльності діти не можуть довго знаходитися в одній і тій самій позі, довго чогось чекати, їх дуже швидко стомлюють одноманітні дії, наприклад, ходіння в одному напрямку.
Дворічному малюку властива надмірна рухливість. Ніщо не може зупинити його бажання помацати все руками. Ризикуючи упасти, він вибирається на стільці, крісла, диван і навіть на стіл, залазить під ліжко, відкриває і закриває двері, шухлядки, коробочки, усе пробує "на зуб".
У цьому віці дитині просто необхідні рухи. Це один з основних стимулів розвитку. Часом за день малюк пробігає кілька кілометрів. Створюється враження, що він ніколи не втомлюється. Але маму це не повинно турбувати. Перебуваючи у постійному русі, дитина розвивається і фізично, і розумово, набуває життєвого досвіду. Радше має насторожувати надто спокійна поведінка, коли малюк годинами сидить у своєму закутку й ні чим не цікавиться. Може, він занедужав чи трохи відстає в розвитку? Вам треба порадитись з лікарем.
Дійсно, у дитини цього віку необхідно розвивати всі основні рухи. Вона начебто все вміє, але діє часом непевно й ніяково. Насамперед зверніть увагу на ходьбу. її необхідно удосконалювати протягом не тільки другого, а й третього року життя.
Дворічна дитина повинна вміти бігати. Біг часом може розвиватися так само швидко, як і ходіння, але добре бігати вона зможе ще не скоро. Якщо не стримувати природної активності дитини, то в малюка поступово зміцніють м'язи рук і ніг, з'явиться добра координація рухів, спритність.